Густаво де Сімоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Густаво де Сімоне
Особисті дані
Повне ім'я Густаво Даніель де Сімоне Хорн
Народження 23 квітня 1948(1948-04-23) (76 років)
  Монтевідео, Уругвай
Громадянство  Уругвай
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1974 Уругвай «Дефенсор Спортінг»  ? (?)
1975 Аргентина «Чакаріта Хуніорс» 24 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973–1974 Уругвай Уругвай 7 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1986 Коста-Рика «Ередіано»
1987 Коста-Рика «Картагінес»
1987–1989 Коста-Рика Коста-Рика
1989–1990 Іспанія «Херес Індустріаль»
1990 Іспанія «Уеска»
1991 Іспанія «Херес»
1992 Панама Панама
1995–1996 Колумбія «Кукута Депортіво»
2002–2003 Коста-Рика «Саграда Фамілья»
2003 Сальвадор «Луїс Анхель Фірпо»
2006–2007 Гватемала «Халапа»
2007 Коста-Рика «Белен»
2008 Сальвадор «Атлетіко Бальбоа»
2009–2010 Гватемала «Нехапа»
2015–2016 Коста-Рика «Мунісіпаль Гресія»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Густаво де Сімоне (ісп. Gustavo De Simone, нар. 23 квітня 1948) — уругвайський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуб «Дефенсор Спортінг», а також національну збірну Уругваю.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за команду «Дефенсор Спортінг», який виступав у Прімера Дивізіоні Уругваю[1]. У команді виступав до 1974 року. 1972 року разом з «Дефенсор Спортінг» взяв участь у турне по Мексиці, Центральній Америці та Венесуелі.

Завершив кар'єру футболіста в клубі «Чакаріта Хуніорс», за яку виступав протягом 1975 року.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

1 липня 1973 року дебютував у футболці національної збірної Уругваю. У складі збірної поїав на чемпіонат світу 1974 року у ФРН, але на турнірі не зіграв жодного матчу. Востаннє футболку національної команди одягав 27 квітня 1974 року.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 7 матчів[2].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця в 1970-х роках розпочав тренерську діяльність. 1986 року очолив тренерський штаб клубу «Ередіано». 1987 року став головним тренером команди Коста-Рика, тренував збірну Коста-Рики два роки[3].

Згодом протягом 1991 року очолював тренерський штаб клубу «Херес». 1992 року прийняв пропозицію попрацювати у збірній Панами[4], але того ж року залишив розташування збірної. Центральноамериканська збірна на той час провела дуже невдало кваліфікацію чемпіонату світу й посіла 150-те місце в рейтингу ФІФА[5].

Протягом тренерської кар'єри також очолював іспанські команди «Картагінес», «Херес Індустріаль» та «Уеска». З 1995 по 1996 рік очолював колумбійський клуб «Кукута Депортіво». У липні 2003 року зайняв посаду головного тренера клубу «Луїс Анхель Фірпо»[6]. Станом на вересень 2007 року в тренерському списку уругвайського фахівця перебував клубу другого дивізіону Коста-Рики «Белен», а помічником у де Сімоне працював Клаудіо Хара. В Апертурі 2008 працював головним тренером сальвадорського «Атлетіко Бальбоа», але був звільнений після надзвичайно невдалого матчу 6-го туру, в якому його команда зазнала поразки 3:7 від «Хувентуда Індепендьєнте» на Сан-Хуан-Опіко. Також працював у клубах США та Тайваню.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Картагінес»
«Кукута Депортіво»
  • Колумбія Другий дивізіон чемпіонату Колумбії
    • Чемпіон (1): 1996
«Луїс Анхель Фірпо»
  • Сальвадор Чемпіонат Сальвадору
    • Срібний призер (1): 2003 (Сальвадор)
«Халапа»
  • Гватемала Другий дивізіон чемпіонату Гватемали
    • Чемпіон (1): 2007 (Апертура)
«Атлетіко Бальбоа»
  • Сальвадор Другий дивізіон чемпіонату Сальвадору
    • Чемпіон (1): 2008

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Historia: 1960-1969 (ісп.)
  2. ↑ Appearances for Uruguay National Team [Архівовано 2012-02-24 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Costa Rica ante la Olímpica de Corea del Sur en 1987 (ісп.)
  4. ↑ De Simone con el Firpo (ісп.)
  5. ↑ Panamá ha tenido un asenso vertiginoso en el ranking de la FIFA (ісп.)
  6. ↑ Firpo se probó con Telecom (ісп.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Уругвай

Парравісіні (1938) · Дуран (1941) · Оспіно (1946) · Гомес (1946–1947) · Каррільйо (1949) · Касанова (1950) · Штерн (1950) · Гомес (1951–1952) · Рохеліо Діас (1952) · Оспіно (1956) · Касабланка (1961) · Альварес (1963–1964) · Касабланка (1967) · Понсе (1992) · Н. Вальдес (1969–1970) · Тассара (1972–1973) · Панай (1976–1977) · Мурако (1978) · Балді (1979) · Боргіні (1980) · Карденас (1980) · Муньйос (1984) · Каваньяро (1984) · Колеккіо (1986–1987) · Мансілья (1987–1988) · Мансілья (1990) · де Сімоне (1992) · Суарес (1993) · Муньйос (1996) · Матурана (1996) · Арістісабаль (1999) · Мансілья (1999–2000) · Лі (2000) · Фернандес (2000) · Стойкіце (2001) · Стеннінг (2001–2002) · да Луш (2002–2003) · Чече Ернандес (2004–2005) · Хорхе Делі Вальдес (2006) · Мендьєта (2006) · Гімарайнс (2006–2008) · Стемпель (2008–2009) · Хуліо Делі Вальдес (2010–2013) · Гомес (2014–2018) · Стемпель (2018–2019) · Хуліо Делі Вальдес (2019) · Гальєго (2019–2020) · Крістіансен (2020–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Густаво_де_Сімоне&oldid=39211515